Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 3: демократична доба

Західний канон демократичної доби (література з 1832 до 1900 року) в Гарольда Блума містить 351 позицію.

Станом на травень 2026 року 141 позиція має повний чи більш-менш повний переклад українською, тоді як 210 не перекладено.

«Еффі Бріст» Теодора Фонтане
(Темпора, 2026)

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у квітні минулого 2025 року, то перелік неперекладеного «демократичного» скоротився на 5 позицій. Вперше перекладено «Адольф» Бенжамена Констана (Ангеліна Альбоща, Ранок/Редберрі; 2025), «Північ і Південь» Елізабет Ґаскел (Наталія Воропаєва; Букшеф, 2026), «Еффі Бріст» Теодора Фонтане (Роксолана Свято; Темпора, 2026) та «Пробудження» Кейт Шопен (Олександра Гординчук; Комубук, 2025). Також заявлено, що «Листя трави» Волта Вітмена в перекладах Максима Стріхи (Комубук, 2025) містить половину поетичного доробку Вітмена, тож, враховуючи давнішу збірку з перекладами Віталія Коротича (1969), я переніс «Повне зібрання поезії» Вітмена в перекладене, адже тепер його поезія вже досить добре представлена (хоч і не повно).

З помітного також вийшли романи «Наглядач» і «Барчестерські вежі» з «Барсетширських хронік» Ентоні Троллопа (Мирослав Томащук; Апріорі, 2025—2026), але поки не переношу в перекладене, бо в циклі шість романів. Також у збірці Томаса Де Квінсі вийшов переклад «Suspiria de Profundis» (Роман Гардашук; книголав, 2025), але прогалину іншої вибраної прози Де Квінсі ще не вважаю заповненою.

Нові переклади того, що вже перекладалося: «Червоне і чорне» Стендаля (Ольга Решотько; Книголав, 2026), «Гордість і упередження» Джейн Остін (Олександра Артюхіна; Небо, 2025) (Ірина Бондарєва; КСД, 2025), «Переконання» Джейн Остін (Володимир Горбатько; КСД, 2026), «Сповідання англійського опієжерця» Томаса Де Квінсі (Роман Гардашук; Книголав, 2025), «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» Мері Шеллі (Олександр Пашинський; Верба, 2025), «Історія про два міста» Чарльза Дікенса (доповнений і виправлений Богданом Стасюком старий переклад Миколи Сагарди; Ще одну сторінку, 2025), восьмий (!) переклад «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте (Катерина Скачок; КСД, 2026), «Вільєтт» Шарлотти Бронте (Олена Стрельбицька; Фоліо, 2025), сьомий переклад «Буремного перевалу» Емілі Бронте (Марія Правда; КСД, 2026), третій том прози Едгара По (Тетяна Непипенко; Видавництво Жупанського, 2025), «Оповідь Артура Ґордона Піма» Едґара Аллана По (Ірина Гнатковська; Книголав, 2026).

Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 2: аристократична доба

Західний канон аристократичної доби (література Відродження, бароко, класицизму і Просвітництва) в Гарольда Блума містить 231 позицію.

Станом на квітень 2026 року лише 68 позицій мають повний чи більш-менш повний переклад українською, тоді як 163 не перекладено. Ситуація набагато гірша, ніж з перекладами стародавньої, античної і середньовічної художньої літератури. Особливо вражає катастрофічна відсутність перекладів важливої англомовної літератури.

«Принцеса Клевська»
мадам де Лафаєт
(Рідбері, 2025)

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у травні минулого 2025 року, то перелік неперекладеного аристократичного скоротився лише на дві позиції. Вийшов перший переклад повісті «Принцеса Клевська» мадам де Лафаєт (Аліна Волошенюк; Ранок/Рідберрі, 2025), і також знайшов переклад анонімного крутійського роману «Лазарильйо з Тормеса» (Ласарільйо де Тормес), який було видано під назвою «Життя Лазарка з Тормесу та його щастя і злидні» в еміграції (Микола Палій; Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1970).

Крім цього, додав у список кілька інших перекладів творів, які вже перекладалися: «Пекло» з «Божественної комедії» Данте в перекладі Петра Карманського і Максима Рильського (Атена, 2025); два нові переклади «Подорожі пілігрима» Джона Буньяна (Левит, 2024; Кана/Свічадо, 2026), але перекладачів на сайтах видавництв не зазначено; нова редакція перекладу Валер’яна Підмогильного «Небожа Рамо» Дідро (Верба, 2025); «Тартюф, або Облудник» Мольєра в перекладі Ірини Вєдіної (Книголав, 2025). Ще додав п’єсу «Трагічна історія доктора Фауста» Крістофера Марлоу, яка виходила в перекладі Олександра Артамонова у «Видавництві Руслана Халікова» в 2023 році. Утім, 5 інших п’єс Марлоу, як і повноцінної добірки поезії українською ніби немає, тож поки Марлоу лишається в розділі неперекладеного/недостатньо перекладеного.

Також бачив, що комедія «Мандрагора» Ніколо Мак’явелі йшла в театрах українською, але жодної інформації про переклад не знайшов, можливо, то був переклад з російської чи якась вільна адаптація.

Помічені анонси: «Орландо навіжений» (Несамовитий Роланд) Людовіко Аріосто в перекладі Максима Стріхи для «Астролябії»; «Історія занепаду й падіння Римської імперії» Едварда Ґіббона в перекладі Андрія Накорчевського для «Астролябії»; вибрані «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» Джорджо Вазарі в нових перекладах для «Стилета і стилоса».

Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 1: теократична доба

«Західний канон» Гарольда Блума є гарною можливістю оглянути досить повний список канонічних текстів західної культури та їхню присутність у культурі українській через переклади. Щороку я стараюся оновлювати цей список, аби стежити за поступом.

Нижче списки неперекладеного і перекладеного канону з теократичної доби (Стародавній Схід, Античність, Середньовіччя).

«Трагедії» Софокла (Апріорі, 2026)

Станом на квітень 2026 року зі 100 позицій списку Блума неперекладеними лишаються 38, а перекладено — 62. Це єдиний період, де більшість перекладено.

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у квітні минулого 2025 року, то перелік неперекладеного теократичного скоротився на три довгоочікувані позиції: «Птахи» Арістофана (Назар Ващишин; Апріорі, 2025), «Аякс» і «Трахінянки» Софокла (Назар Ващишин, Апріорі, 2026). Також вийшов третій том «Порівняльних життєписів» Плутарха (Назар Ващишин; Стилет і стилос, 2026), куди ввійшли 12 текстів, які раніше не перекладатися, тож тепер українською доступно 36 з 50 життєписів Плутарха (цю позицію я додав у перекладене ще минулого разу).

Також зробив повнішим список українських перекладів Біблії.

Патрік Модіано

Вступна розповідь про мого улюбленого автора Патріка Модіано (Patrick Modiano, нар. 1945), французького письменника, лауреата Ґонкурівської премії та Нобелівської премії з літератури, творця «Вулиці Темних Крамничок», «Неділь у серпні», «Зниклого кварталу» та багатьох інших чудових ліричних романів. Я спробував описати ключові особливості його творчості, а також оглянути три основні підходи до нього — як до автора детективів, як до постмодерніста і як до реаліста.

У формі подкасту можна послухати на Ютубі:

У текстовому форматі можна прочитати нижче:

«Мімезис» Еріха Ауербаха

«Мімезиса» Еріха Ауербаха — це дійсно фундаментальна праця, важлива не лише для філології загалом і літературознавства зокрема, а й для історії та теорії мистецтва, культури, історії в цілому та, певно, і для інших гуманітарних дисциплін.

Однак, її треба вміти читати, правильно увійти в її розуміння, адже якщо братися до неї наскоком, без належних базових знань із літературознавства чи мистецтвознавства, то текст або швидко набридне, або читач пройдеться по ньому, як про набору суб’єктивних есеїв без чіткої теорії та методології.

Насправді, тут є і теорія, і методологія, і вони вражають своєю фундаментальністю, але це все дуже завуальовано в силу різних причин: по-перше, ця книга є «практичною апробацією» теоретичних побудов, викладених у попередній роботі Ауербаха («Данте як поет земного життя»), по-друге, писалася вона під час другої світової в еміграції у Стамбулі, без доступу до наукових публікацій, тому стилістично написана як есей, без зносок і посилань на наукову літературу. Книга на 90% складається з докладного літературознавчого і стилістичного аналізу низки художніх текстів, з увагою до дрібниць, часто маргінальних, майже без висновків і узагальнень. Насправді, загальна сукупність проведеного аналізу, структура і послідовність викладу ведуть до цих висновків і узагальнень, до яких читач мав би дійти сам. Якби ж тільки сучасна людина могла так довго тримати концентрацію й увагу: 500 сторінок дрібного тексту, який читати треба повільно й обдумуючи (не тому, що текст складний, а тому, що провокує на міркування й співставлення з власним досвідом читання та розуміння згадуваних літературних творів).

100 головних творів світової літератури за версією thegreatestbooks.org

Існує багато списків найвидатніших творів світової літератури, найвідоміших книжок, різні топ-100 чи навіть «1001 книжка, яку потрібно прочитати до того як помреш». У кожного з цих списків є свої плюси і мінуси. Наприклад у «1001 книжці» є лише проза, а вся україномовна література представлена двома творами «Більмом» Михайла Осадчого та «Собором» Олеся Гончара. Це, як мінімум, викликає питання. Хоча той список укладався спеціалістами, а передмову до нього писав сам Пітер Акройд. Більш переконливим є список «100 основних творів» за версією Нобелівського інститут, але й до нього є питання. З усіх наявних списків поки що для мене найбільш переконливим є перелік на сайті http://thegreatestbooks.org/. Він згенерований автоматично на основі понад сотні різних списків від критиків та наукових інституцій. Навіть він, як на мене не ідеальний, але топ-100 тут все ж найбільш переконливе, питання лише до кількох позицій.

Наведу цей список (зеленим позначене те, що я прочитав повністю, помаранчевим те, що читав частково) і прокоментую трішки.

Книги 2018

Фотографії придбаних книг, щоби на заплутатися, що у мене є, оскільки моя бібліотека рознесена по п’яти помешканнях у трьох різних містах, і пам’ятати всі кілька тисяч книг у голові дуже складно навіть для мене.

Книжковий бенкет

Коли до Нової пошти 5 хвилин, то можна і 30 кг книг притягти за раз)

Художні:

• Синклер Льюис. Собрание сочинений в 9 тт.
• Хождение за три моря Афанасия Никитина (мій єдиний прокол - не побачив, що це видання у м’якій обкладинці, хотів виключно через серію мати)
• Дао-дэ цзин (не собі)
• Поэзия и проза древнего Востока
• Катулл. Книга стихотворений
• Вальтер фон дер Фогельвейде
• Людвиг Тик. Странствия Франца Штернбальда
• Гальфрид Монмутский. История бриттов. Жизнь Мерлина
• Бернарт де Вентадорн. Песни
• Кудруна
• Кретьен де Труа. Эрек и Энида. Клижес
• Алоизиюс Бертран. Гаспар из тьмы

Літературознавство:

История всемирной литературы в 8 тт. - нарешті, мріяв про неї мало не з першого курсу універу.

Естетика:

• Н. Ростовцев. Очерки по истории методов преподавания рисунка
• Н. Ростовцев. Очерки методов обучения рисованию
• Франческо Петрарка. Эстетические фрагменты
• Из истории английской эстетической мысли XVIII века
• В.Г. Вакенродер. Фантазии об искусстве
• Сэмюэль Тейлор Кольридж. Избранные труды
• Фридрих Шиллер. Эстетика. Философия. Критика
• Г.Г. Гадамер. Актуальность прекрасного
• Алексей Лосев. Самое само
• В. Шестаков. Очерки из истории эстетики
• Йохан Хёйзинга. Культура Нидерландов в XVII веке. Эразм. Избранные письма. Рисунки
• Отто Бенеш. Искусство Северного Возрождения
• Алексей Лосев. Проблема символа и реалистическое искусство
• Алексей Лосев. Эллинистически-римская эстетика
• Алексей Лосев. Очерки античного символизма и мифологии
• Алексей Лосев. История античной эстетики. Ранняя классика

Філософія:

• Сьюзен Лангер. Философия в новом ключе
• Секст Эмпирик. Сочинения в 2-х тт.
• Антология кинизма
• Конфуций. Уроки мудрости
• Людвіґ Вітґенштайн. Логіко-філософський трактат. Філософські дослідження
• Эрнст Кассирер. Философия символических форм. В 3-х тт.
• Фрагменты ранних греческих философов
• Амвросій Теодосій Макробій. Коментарі до сновидіння Сципіона Африканського

Книжкове поповнення

Завітав на Петрівку і дещо поповнив свою бібліотеку:

Власне, їхав за Бартом і Ямпольським, але від букіністики не зміг стриматися через ціни (10-20 грн за книгу), а Вайльда і Леві купив в Ашані за теж досить демократичними цінами.

Моя бібліотека

Багато разів пробував я зробит повний перелік своїх книг, однак це майже непідйомне завдання - їх кілька тисяч і вони розкидані по чотирьох помешканнях у різних містах. Однак перефотографувати полиці цілком реально, тож я вирішив почати це робити.