четвер, 30 квітня 2026 р.

Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 2: аристократична доба


Західний канон аристократичної доби
(література Відродження, бароко, класицизму і Просвітництва) в Гарольда Блума містить 231 позицію.

Станом на квітень 2026 року лише 68 позицій мають повний чи більш-менш повний переклад українською, тоді як 163 не перекладено. Ситуація набагато гірша, ніж з перекладами стародавньої, античної і середньовічної художньої літератури. Особливо вражає катастрофічна відсутність перекладів важливої англомовної літератури.
«Принцеса Клевська»
мадам де Лафаєт
(Рідбері, 2025)

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у травні минулого 2025 року, то перелік неперекладеного аристократичного скоротився лише на дві позиції. Вийшов перший переклад повісті «Принцеса Клевська» мадам де Лафаєт (Аліна Волошенюк; Ранок/Рідберрі, 2025), і також знайшов переклад анонімного крутійського роману «Лазарильйо з Тормеса» (Ласарільйо де Тормес), який було видано під назвою «Життя Лазарка з Тормесу та його щастя і злидні» в еміграції (Микола Палій; Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1970).

Крім цього, додав у список кілька інших перекладів творів, які вже перекладалися: «Пекло» з «Божественної комедії» Данте в перекладі Петра Карманського і Максима Рильського (Атена, 2025); два нові переклади «Подорожі пілігрима» Джона Буньяна (Левит, 2024; Кана/Свічадо, 2026), але перекладачів на сайтах видавництв не зазначено; нова редакція перекладу Валер’яна Підмогильного «Небожа Рамо» Дідро (Верба, 2025); «Тартюф, або Облудник» Мольєра в перекладі Ірини Вєдіної (Книголав, 2025). Ще додав п’єсу «Трагічна історія доктора Фауста» Крістофера Марлоу, яка виходила в перекладі Олександра Артамонова у «Видавництві Руслана Халікова» в 2023 році. Утім, 5 інших п’єс Марлоу, як і повноцінної добірки поезії українською ніби немає, тож поки Марлоу лишається в розділі неперекладеного/недостатньо перекладеного.

Також бачив, що комедія «Мандрагора» Ніколо Мак’явелі йшла в театрах українською, але жодної інформації про переклад не знайшов, можливо, то був переклад з російської чи якась вільна адаптація.

Помічені анонси: «Орландо навіжений» (Несамовитий Роланд) Людовіко Аріосто в перекладі Максима Стріхи для «Астролябії»; «Історія занепаду й падіння Римської імперії» Едварда Ґіббона в перекладі Андрія Накорчевського для «Астролябії»; вибрані «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» Джорджо Вазарі в нових перекладах для «Стилета і стилоса».

Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 1: теократична доба


«Західний канон» Гарольда Блума є гарною можливістю оглянути досить повний список канонічних текстів західної культури та їхню присутність у культурі українській через переклади. Щороку я стараюся оновлювати цей список, аби стежити за поступом.

Нижче списки неперекладеного і перекладеного канону з теократичної доби (Стародавній Схід, Античність, Середньовіччя).

«Трагедії» Софокла (Апріорі, 2026)
Станом на квітень 2026 року зі 100 позицій списку Блума неперекладеними лишаються 38, а перекладено — 62
. Це єдиний період, де більшість перекладено.

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у квітні минулого 2025 року, то перелік неперекладеного теократичного скоротився на три довгоочікувані позиції: «Птахи» Арістофана (Назар Ващишин; Апріорі, 2025), «Аякс» і «Трахінянки» Софокла (Назар Ващишин, Апріорі, 2026). Також вийшов третій том «Порівняльних життєписів» Плутарха (Назар Ващишин; Стилет і стилос, 2026), куди ввійшли 12 текстів, які раніше не перекладатися, тож тепер українською доступно 36 з 50 життєписів Плутарха (цю позицію я додав у перекладене ще минулого разу).

Також зробив повнішим список українських перекладів Біблії.