Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 2: аристократична доба

Канон аристократичної доби (література Відродження, бароко, класицизму і Просвітництва) в Гарольда Блума містить 231 позицію. Лише 64 позиції мають повний чи більш-менш повний переклад українською, тоді як 168 не перекладено. Ситуація набагато гірша, ніж із перекладами стародавньої, античної і середньовічної художньої літератури. Я б навіть сказав, що ситуація майже катастрофічна, особливо (і як не дивно) з англомовною літературою.

Кілька творів мають нові переклади з російських перекладів, їх я вважаю неперекладеними, адже з нерідкісних мов у XXI столітті так перекладати не годиться. Окремі вірші чи фрагменти теж перекладалися, але в список перекладеного я додавав лише повні чи достатньо об’ємні переклади (для збірок поезій).

Від травня 2023 список неперекладеного зменшився на три позиції: вийшов переклад сонетів Луїса де Ґонґори (30 вибраних у перекладі Сергія Борщевського), повний переклад «Казки бочки» Джонатана Свіфта (Максим Стріха, видавництво «Темпора») та «Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінґа (Ірина Кабаль-Бондаренко, видавництво «НК Богдан»). Це дуже приємні новини, але, все ж, такими темпами перекладати необхідний «канонічний» мінімум доведеться 56 років.

«Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінґа (НК Богдан, 2024)

Західний канон Гарольда Блума й український переклад. Частина 1: теократична доба

Незабаром українською вийде перевидання «Західного канону» Гарольда Блума й це гарна нагода вчергове поглянути на повний список канонічних текстів західної культури та їхню присутність у культурі українській через переклади. Минулого року я робив у Фейсбуці такий поверховий огляд, але доцільно все ж зберегти це на сайті й час від часу оновлювати.

«Молодша Едда» Сноррі Стурлусона
(Видавництво Жупанського, 2024)

Зі студентських років я складаю власний список «потрібного до перекладу», і порівняно з ним у Блума лише дрібка творів. Та, якщо дивитися реалістично, то нам хоч би це мати.

Нижче списки неперекладеного і перекладеного канону з теократичної доби (Стародавній Схід, Античність, Середньовіччя).

Станом на травень 2024 року зі 100 позицій списку Блума неперекладеними лишаються 42, а перекладено — 58. Напевне, це єдиний період, де більшість перекладено.

Якщо порівняти з попереднім списком, який я робив у травні минулого 2023 року, то перелік неперекладеного теократичного зменшився на дві позиції — з’явився повний переклад «Сатирикона» Петронія (Йосип Кобів, Юрій Цимбалюк, Андрій Содомора; видавництво «Апріорі») та «Молодшої Едди» Сноррі Стурлусона (Віталій Кривонос; Видавництво Жупанського).