Дмитро Кузьменко

Кузьменко Д.Ф, здобувач кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Опубліковано: Літературознавчі студії. Випуск 24. — К.: Інститут філології КНУ ім. Т.Шевченка; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — С.: 217-221.

Мультикультурний художній світ Джона Роналда Руела Толкіна на перший погляд позбавлений будь-яких впливів слов’янської культури і, зокрема, літератури. Проте більш детальний аналіз засвідчує інше. Слов’янські елементи та джерела посідають нехай і периферійне, але важливе місце у творчості англійського письменника.

Це питання ще не досліджене належним чином. Існує лише кілька робіт, що його торкаються. Зокрема, канадський вчений Роберт Орр у своїй статті [Orr 1994] проаналізував окремі лінгвістичні слов’янські елементи у творах письменника. Побіжно проблема згадується у наукових працях присвяченим ролі мов у творчості Толкіна [Noel 1980] або окремим образам, що мають слов'янські паралелі [Birns 2007]. Також існують публіцистичні статті на цю тему у російській періодиці [О славянских мотивах в творчестве Толкина 1997].

У своїй художній творчості Толкін використовував оригінальний авторський прийом літературної реконструкції. Реконструкцією ми називаємо процес, завдяки якому на основі сучасних прийомів, засобів, чинників відновлюється те, що існувало у минулому і має значення тепер. Літературна реконструкція як творчий метод полягає у створенні художнього твору на матеріалі існуючих текстів певної епохи або похідних від них з наступних епох. При цьому новостворений текст має, зокрема, імітувати те, що могло б бути у певному реальному культурно-історичному періоді. Це певна гіпотетично-можлива література, яка, втім, не є ні містифікацією, ні простою стилізацією. З урахуванням цього ми й розглядатимемо слов'янські відлуння у творчості письменника.