- Поглянь-но на дорогу! Кого ти там бачиш? - Нікого, - сказала Аліса. - Мені б такий зір! - відзначив Король із заздрістю. - Побачити Нікого! Та ще й на такій відстані! А я супроти сонця і звичайних-то людей не розрізняю.
Поки думаєш, що сказати, - роби реверанс! Це економить час.
Сім років і шість місяців, - задумливо повторив Шалтай. - Який незручний вік! Якби ти зі мною порадилась, я б тобі сказав: "Зупинись на семи!" Та тепер вже пізно.
- Хіба це дурниця? - сказала Королева і захитала головою. - Чула я таку дурницю, поряд з якою ця розумна як тлумачний словник!