Дмитро Кузьменко

Письменник — це та людина, перед якою мова постає, як проблема.

Наші життя, чи не розвіюються вони у вечірніх сутінках так само стрімко, як дитяча образа?

Заплющити очі. І там, у глибині, за заплющеними очима, іще раз заплющити очі. Тоді оживає навіть каміння.

- Ви вірите у чудеса?
- Сьогодні ні.

Коли хтось показує пальцем на небо, лише дурень дивиться на палець.

Лише співучасть у бутті інших живих істот виявляє смисл та основу власного буття.

- Хіба це дурниця? - сказала Королева і захитала головою. - Чула я таку дурницю, поряд з якою ця розумна як тлумачний словник!

Сім років і шість місяців, - задумливо повторив Шалтай. - Який незручний вік! Якби ти зі мною порадилась, я б тобі сказав: "Зупинись на семи!" Та тепер вже пізно.

Поки думаєш, що сказати, - роби реверанс! Це економить час.

- Поглянь-но на дорогу! Кого ти там бачиш? - Нікого, - сказала Аліса. - Мені б такий зір! - відзначив Король із заздрістю. - Побачити Нікого! Та ще й на такій відстані! А я супроти сонця і звичайних-то людей не розрізняю.