Патрологія

Ранньохристиянські апологети (тексти)

Апологети (від грец. ἀπολογία — захисна промова) — історична назва ранньохристиянських письменників, котрі намагалися обґрунтувати християнське віровчення і відкрито захищали його від критиків у період 2-3 ст. Згодом так стали називати усіх активних захисників церковного вчення.

Афінагор Афінський. Про воскресіння мертвих

Цікавий текст, де досить детально описується християнське вчення про воскресіння мертвих. У тесті є певні розбіжності з пізнішими творами Отців на цю тему, можливо, через це Афінагор не був визнаний як святий (до того ж про нього немає згадок у перших церковних істориків). По-перше, Афінагор описує стан душі між смертю і воскресінням як сон, що характерно для деяких сучасних протестантів (однак категорично нібито на цьому не наполягає). По-друге, він зовсім не згадує паралелі між майбутнім воскресінням мертвих і воскресінням Христа, про що традиційно згадували усі, хто писав на цю тематику. Однак і попри це текст є дуже визначною пам'яткою. Це ж друге століття, як не як.

Афінагон Афінянин. Апологія (Прохання за християн)

Дуже цікаво, що дух цієї апології, як і Аристидової, дуже спокійний, вірвноважений (особливо початок і фінал). Здавалося б, треба було облічать і критикувать усих цих нечестивих язичників і нечестиву владу, аж ні, вони спокійно і аргументовано намагаються довести, що нема чого мучити християн, "дайте нам спокійно жити" як і іншим релігіям. Цікаво, чи читали ці апології митр. Агафангел або єп. Євлогій? Не завадило б переймати досвід у Отців, якщо вже так хочеться захистити інстинних християн від раскольників і проісків нечестивого Заходу.

Св. Аристид Філософ. Апологія і Слово про розбійника

Апологія - автентичний твір середини ІІ століття.

http://mystudies.narod.ru/library/a/aristides/apologia.htm (Апологія рос)
http://mystudies.narod.ru/library/a/aristides/apologia_arm.htm (Уривок з вірменської версіх апології рос)
http://mystudies.narod.ru/library/a/aristides/razboy.htm (Слово про розбійника рос.)

Вичитав у Православній енциклопедії, що Аристид, виявляється святий. Він був внесений у найдавніші римські мартирологи, й нині є у календарях Елладської та Сербської Церков (пам'ять у вересні).

Св. Квадрат Афінський. Апологія (фрагменти)

http://mystudies.narod.ru/name/q/quadratus.htm (рос. переклад фрагментів)


Збереглося лише кілька фрагментів з "Церковної історії" Євсевія та "Про знаменитиї мужів" Єроніма Стридонського. Хотілося би прочитати цю апологію. З фрагмента у Євсевія можна зробити висновок, що стиль був непоганий, ясна мова, близько до Аристида.

Анонім. Дідахе

Вчення дванадцяти апостолів, бл. 70 року після Р.Х.

Дуже цікава ранньохристиянська пам'ятка. І зовсім коротенька, як виявилось. Вражає надзвичайна близькість стилю оповіді до Євангелій і Діянь, навіть не стільки за формою, як за атмосферою. Тільки точка зору інша - не апостоли чи близькі до них, а немовби звичайні християни, максимум, якийсь провінційний пресвітер. Написано дуже просто і водночас щиро, прямолінійно. Звертають увагу дуже строгі вимоги до моралі, зрештою, як і в Св. Письмі. Особливо цікаві свідчення про життя ранньохристиянських общин. Немов занурюєшся у той час, коли ще були апостоли і пророки, коли ще жили очевидці Христа, коли все було так просто і щиро. Дідахе є чимось на зразок невеличкого катехізису - спершу викладається християнське вчення, причому акцент робиться на моральних вимогах і заповідях, потім говориться про літургіку ранньої Церкви, зокрема про агапи (вечері любові), хоч не зовсім зрозуміло чи то власне Літургія чи щось інше, також наводяться окремі молитви. Далі йде "еклезіологічно-дисциплінарна" частина, де розповідається про устрій Церкви, згадуються апостоли і пророки, вказується як з ними поводитись і як відрізняти істинних від самозванців. Закінчується невеличкою есхатологічною частиною.

Климент Римський. Послання до Коринфіян

Clemens Romanus. Epistula ad Corinthios (бл. 95 року, CPG 1001)
ТекстПервое послание Климента Римского коринфянам

Здається, це перший патрологічний текст, який я прочитав повністю. Хоча ні, я ще читав колись "Книгу про єдність Церкви" свт. Кипріана Карфагенського.

"Дідахе": актуальність тоді і тепер

Опубліковано: Кузьменко, Дмитро. "Дідахе": актуальність тоді і тепер // Релігія в Україні. — 7 грудня 2009. — http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/2727-didaxe-aktualnist-todi-i-teper.html.

"Дідахе", або ж "Вчення дванадцяти апостолів", є одним із найважливіших ранніх християнських текстів. Цінність твору випливає з того, що це 1) найбільш ранній текст, окрім творів Нового Заповіту; 2) тільки тут наявні відомості про устрій ранньохристиянських общин, їхню літургічну творчість. Найбільше значення твір має як еклезіологічна та літургічна пам'ятка. З тексту також випливають подальші давні "настанови" та "правила", що формували канонічне право у сфері еклезіології, як на Сході, так і на Заході.

Патрологічна лекція архієпископа Іларіона (Алфєєва) у Києві

Опубліковано: Кузьменко, Дмитро. РЕПОРТАЖ: Патрологічна лекція архієпископа Іларіона (Алфєєва) у Києві // Киевская Русь. — 27 листопада 2009. — http://www.kiev-orthodox.org/site/events/2130/.

24 листопада у Києво-Могилянській академії відбулася відкрита лекція архієпископа Іларіона (Алфєєва). Владика Іларіон - голова відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, вікарний архієпископ Волоколамський. Однак в наукових колах він відомий не як церковний адміністратор, а як визначний патролог, доктор філософії Оксфордського університету, автор багатьох патрологічних та богословських книг ("Життя й вчення святителя Григорія Богослова", "Православ'я", "Таїнство віри" тощо), перекладач з давньосирійської мови.

Апостольські отці (тексти)

До апостольських отців (Мужів Апостольських) зараховуються ранньохристиянські письменники, що були сучасниками апостолів. Це невідомий автор "Учення дванадцяти апостолів" ("Дідахе"), св. Климент Римський, св. Ігнатій Антиохійський, св. Полікарп Смирнський, автори послання Церкви Смирни на смерть св. Полікарпа, Папій Єрапольський, псевдо-Варнава (автор "Послання Варнави") та Єрм Римський. Зазвичай в бібліографії враховуються й пізніші тексти, що атрибувалися даним авторам (наприклад, псевдо-Клементини). Нижче поданий повний перелік текстів апостольських отців за "Clavis Patrum Graecorum" із перекладом назв творів на українську, мінімальною інформацією про твір та посиланнями на електронні видання і переклади. Тобто це щось типу прообразу майбутньої електронної бібліотеки патристичних текстів.

Інформація про електронні тексти і переклади мінімальна, вона буде поступово поповнюватися. На даний момент я 1) старався знайти хоча б один електронний текст оригіналу (будь-якого критичного видання), іноді вдавалося знайти кілька - я вибирав найновіший (хоч іноді залишав старе класичне видання), якщо електронного тексту не знаходив, то вказував паперове видання; 2) хоча б один переклад на англійську (зазвичай перший, що потрапляв на очі); 3) усі існуючі українські переклади (на жаль, судячи з усього, поки перекладено тільки Дідахе); 4) перелік усіх існуючих російських перекладів (за бібліографією А.Дунаєва) з електронним текстом хоча б одного з них (по можливості новішого).

Вітаються виправлення і доповнення, надсилайте їх на dfk (а) online.ua.

Останнє оновлення: 25 квітня 2010.

Syndicate content
Хостинг сайту: EOMY.NET