Опубліковано: Кузьменко Д. Скандинавські мотиви у творчості Дж.Р.Р. Толкіна з точки зору історії та теорії літератури // Філологічні семінари. Випуск 13: Що таке історія літератури? / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К., 2010. — С. 140-150.
Анотація: У статті розглядається скандинавський культурний шар мультикультурного художнього світу Джона Роналда Руела Толкіна із точки зору історії та теорії літератури. З’ясовується взаємозв’язок між цими двома підходами — історико-літературний аналіз дозволяє зробити теоретичні висновки й узагальнення про творчий метод письменника.
Ключові слова: Джон Толкін, мультикультуралізм, історія літератури, теорія літератури, літературна реконструкція, скандинавська література.
Опубліковано: Кузьменко, Дмитро. Герменевтичний та діалогічний виміри літературної реконструкції // Мови та культури у Новій Європі: контакти і самобутність. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — С.: 527-534.
Під літературною реконструкцією ми розглядаємо авторський творчий метод, що полягає у створенні художнього твору на матеріалі існуючих текстів певної епохи або похідних від них з наступних епох. При цьому новостворений текст має, зокрема, імітувати те, що могло б існувати у певному реальному культурно-історичному періоді, бути реконструкцією. Це певна гіпотетично-можлива література, яка, втім, не є ні містифікацією, ні простою стилізацією. Яскравим зразком застосування цього методу є творчість Дж.Р.Р. Толкіна.
Кузьменко Д.Ф, здобувач кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Спроби наукової літературної реконструкції виникли майже водночас з появою методу лінгвістичної реконструкції. Ще у 19 столітті Якоб та Вільгельм Грімм жалкували: "Зла доля не пощадила майже нічого... з поетичних пам’яток восьмого, сьомого та більш ранніх століть" [Шиппи 2003, 53]. На початку 20 століття Дж.Р.Р. Толкін писав "Як жаль втрачені сказання, аннали та давніх поетів" [Tolkien 1990, 27-28]. Август Шлейхер, що одним з перших застосував метод лінгвістичної реконструкції, спробував навіть написати невелику байку на індоєвропейській мові. На колег Шлейхера цей твір не справив особливого враження. За кілька років дослідники Вернер, Бругманн та де Соссюр спонукали Г.Гірта скласти виправлену версію цієї байки. Жодна мова не змінювалась у 1870-тих роках швидше, ніж праіндоєвропейська, — жартували лінгвісти. Проте сам метод лінгвістичної реконструкції не підлягав сумнівам. Критикувались лише результати, отримані за допомогою цього методу, особливо по відношенню до реконструкції не окремих слів, а цілих текстів.
Кузьменко Д.Ф, здобувач кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
до магістерської роботи
"Лінгвістичні моделі впливу художнього тексту на свідомість" (2004)
студента V курсу магістратури
відділення української мови та літератури
Кузьменка Дмитра Федоровича