Дмитро Кузьменко

Опубліковано: Кузьменко Д. Структурний аналіз художнього тексту // Ucrainica IV. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury : [sborník článků]. — Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2010. — S. 142-145.

Структуралізм здійснив великий вклад у різні мовознавчі дисципліни, породив багато наукових шкіл, а потенціал його наукових методів досі не вичерпаний і залишається актуальним. Утім, науковці зазвичай застосовують ці методи до суто лінгвістичних досліджень, хоча структурні і формальні методи аналізу можна успішно використовувати і в процесі аналізу художніх текстів. Нам видається, що подібний підхід є корисним для більш строго наукового вивчення творів художньої літератури. Також він може бути залучений до численних проектів з комп'ютеризації лінгвістичних і літературознавчих баз даних, під час створення електронних бібліотек, у ході досліджень з комп'ютерної лінгвістики. Метою нашої розвідки є коротко схарактеризувати основні принципи одного з можливих шляхів здійснення такого формально- структурного аналізу.

Наукова стаття, де розглядаються прийоми адаптації та деформації у моєму перекладі оповідання «У човні» Дж.Д. Селіджера та російському перекладі Нори Галь.

Джерело: Ребенко, М.Ю. Місце прийому деформації в теорії адаптивного перекладу // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Філологічні науки). — № 13 (200), частина 1. — Луганськ, 2010. — С.: 143-150. — (http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Filol/2010_13_1/18.pdf).
УДК 81’25=111/=161.2

Переклад як своєрідний тип міжмовної та міжкультурної комунікації, наділений багатогранним характером і, відповідно, може оцінюватися з різних точок зору: (1) з точки зору відповідності оригіналу (незважаючи на ефект, створений перекладом) або (2) з точки зору комунікативного ефекту, досягнутого за допомогою перекладу (його прагматичною адекватністю) [1, с. 96]. Контроверсійність окресленої проблеми визначила актуальність нашого дослідження.

Об’єктом даної розвідки обрана стратегія трансляційної деформації як одна з найактуальніших проблем сучасного перекладознавства та інтеркультурології. Предметом аналізу стали умови появи феномену правомірної деформації у перекладах оповідання сучасного американського прозаїка Джерома Д. Селінджера (J. D. Salindger «Down at the Dinghy», 1949) українською («У човні» – у виконанні Дмитра Кузьменка, 2008) та російською («В лодке» – у виконанні Нори Галь, 1962) мовами.

Наукова стаття, де порівнюється мій переклад оповідання Дж.Д. Селінджера із російським перекладом Ріти Райт-Ковальової.

Джерело: Тарнавська, Марина. Переклад підтексту в оповіданні Дж.Д. Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» // Наукові записки. — Випуск 89 (1). — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. — 430 с. — С. 117-122. — (www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_1/statti/26.pdf).

У статті розглядаються основні прийоми створення підтексту оповідання Дж.Д.Селінджера, пояснюються механізми їх адекватної передачі під час перекладу, аналізуються прийоми інтерпретації прихованих смислів на прикладі українських та російських перекладів твору.

The article deals with the basic means of subtext creation in the short story by D.J.Salinger, explains the mechanism of their adequate rendering in the process of translation, analyses the ways of interpreting of hidden meanings involving the Ukrainian and Russian translations of the work.

Опубліковано 1: Частина І. - Релігія в Україні. - 21 жовтня 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2241-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-i.html; Частина ІІ. - Релігія в Україні. - 2 листопада 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2282-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-ii.html.

Опубліковано 2: Кузьменко Д. Проблема богослужбової мови в УПЦ // Релігія в Україні: Огляд публікацій. — Випуск другий. — К.: Майстерня книги, 2010. — С.: 255-263.

Зводити проблему мови богослужінь в Україні лише до вибору між церковнослов’янською та сучасною українською неправильно. Таке невиправдане спрощення неминуче призводить до розуміння цієї проблеми як конфлікту між консерватизмом і модернізмом, традицією і нововведеннями. Насправді ж проблема лежить значно глибше.

У сучасній Українській Православній Церкві богослужіння звершується церковнослов’янською мовою, яку часто просто звуть "слов’янською". Цією мовою складені всі молитви. Для більшості православних українців, як україномовних, так і російськомовних, ця мова більшою чи меншою мірою є незрозумілою. Навряд знайдеться хоча б один віруючий без філологічної чи духовної освіти, який зможе впевнено сказати, що під час служби він розуміє геть усе. Звідси і постає питання перекладу богослужінь та інших текстів на сучасну мову.

Статус проекту: завершено
Період: 2002-2003
Автор: Дмитро Кузьменко
Науковий керівник: доц. Наталія Петрівна Дарчук
Наукові консультанти: Віктор М. Сорокін (програмування), доц. Тетяна О. Грязнухіна (теоретичні засади), к.т.н. Тетяна П. Любченко (організація матеріалу).
Установи: лабораторія комп'ютерної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Т.Шевченка; Мовно-інформаційний фонд АН України

Робота над цим проектом проводилась у рамках написання бакалаврської роботи. Проект включав загальне описання механізмів автоматичного (програмного) синтезу словоформ, створення діючої програми для такого синтезу та лінгвістичної бази даних для синтезу словоформ англійського іменника і дієслова.

Опубліковано: Studia Linguistica. Vol. II. — К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. — С.: 214-219.

Пояснювальна записка

до магістерської роботи

"Лінгвістичні моделі впливу художнього тексту на свідомість" (2004)

студента V курсу магістратури

відділення української мови та літератури

Кузьменка Дмитра Федоровича

Дмитро Кузьменко, студент IV курсу відділення української філології Інституту філології КНУ ім. Т.Шевченка

Повна назва статті: Формальна класифікація парадигм і синтез словоформ англійського іменника (для системи українсько-англійського автоматичного перекладу).

Опубліковано: Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 403 с. - С.: 142 - 144.

Частиною будь-якої системи автоматичного перекладу є формальне представлення парадигматики, тобто набору граматичних форм у межах граматичного класу. Це необхідно, по-перше, для укладання парадигматичних класів, що використовуються і в автоматичному морфологічному аналізі, і в синтезі. По-друге, щоб укласти класифікацію, позначивши кожну граматичну форму і граматичний клас певним кодом, що використовуватиметься протягом всього процесу перекладу.

Граматичний клас – це формальний аналог поняття "частина мови". Відмінність полягає у функціональному підході до їх виділення. Тому, наприклад, іменники поділятимуться на два граматичних класи – власні та загальні назви, а прикметники, дієприкметники, порядкові числівники складатимуть один граматичний клас – ад’єктивів.

Парадигматичний клас – це слова, парадигма яких містить однакову кількість граматичних форм, що утворюються за однаковим принципом стосовно синтетичних і аналітичних мовних засобів. Для синтетичних форм це буде однаковий набір флексій, однакові буквенні і позиційні зміни.