Дмитро Кузьменко

Жан-П'єр Жене (фр. Jean-Pierre Jeunet, 3 вересня 1953, Роанн, Франція) — французький кінорежисер і сценарист. Його фільми — це сповнені символіки та підвищеної чутливості фантазії, що характеризуються деталізованими, глибоко продуманими сценами та сюжетами. За жанром — суміш комедії, драми та мелодрами, іноді трилеру.

Найвідоміші картини режисера: "Амелі" та "Місто загублених дітей" (останній знято спільно з Марком Каро). Також Жене режисерував: "Делікатеси" (теж спільно із Каро), "Чужий: Воскресіння", "Тривалі заручені". Остання робота режисера - "Невдахи" ("Мікмакс") - вийшла 2009 року, але, на жаль, не потрапила в український кінопрокат.

Жан-П'єр Жене народився 3 вересня 1953 у місті Роанні (Франція, департамент Луара). Майбйтній режисер придбав свою першу камеру у сімнадцятирічному віці і знімав короткометражні фільми, навчаючись анімації у «Сінематіон Студіос». Режисерської освіти не отримав. Наприкінці 1970-х Жене потоваришував з Марком Каро, дизайнером та художником коміксів, котрий надовго став його співрежисером. У 1995 році був членом журі Венеційського кінофестивалю.

Одружений із Лізою Салліван. 

Сер Альфред Джозеф Хічкок (також Гічкок, англ. Alfred Hitchcock; 13 серпня 1899, Лондон — 29 квітня 1980 Лос-Анджелес) — англійський кінорежисер, продюсер, сценарист. Працював у Великій Британії та США. Його ім'я пов'язане зі становленням жанру «трилерів» (від англ. thrill — «тремтіння») та з поняттям «саспенс» (від англ. suspense — «невизначеність») у кіно. Хічкок умів майстерно створювати в своїх фільмах атмосферу тривожної невизначеності, сторожкого очікування, передчуття чогось жахливого.

Альфред Хічкок народився 13 серпня 1899 у Лейстоуні, місто Лондон. Він закінчив інженерне училище, потім вивчав мистецтво в Лондонському університеті. Режисерський дебют Хічкока відбувся в 1925 в Англії, де він зняв ще 23 картини перш, ніж поїхати до Голлівуду 1939-го року. У 1979 Хічкок одержав премію Американського кіноінституту «За видатний внесок в кіномистецтво». Помер у Лос-Анджелесі 29 квітня 1980.

Надихаючись картинами німецьких експресіоністів (Мурнау, Ланг), Хічкок почав працювати в кіно — спочатку в Англії, а з 1939 року в США. Вперше на творчість Хічкока звернули серйозну увагу критики французської «нової хвилі». Франсуа Трюффо першим достеріг авторський погляд за ширмою розважального кіно. Життєвий доробок Хічкока — 55 повнометражних фільмів, багато з яких стали класикою світового кінематографа, 21 телефільм для серії «Альфред Хічкок представляє» і два документальні фільми (обидва в 1944 році). Ще дві кінороботи залишилися незавершеними. Альфред Хічкок досьогодні залишається одним із найповажаніших та найпопулярніших кінорежисерів.