Дмитро Кузьменко

Broken Flowers, США, Франція, 2005

Жанр: драма, комедія

Режисер: Джим Джармуш

У ролях: Білл Мюррей, Жулі Дельпі, Гезер Сімс, Бреа Фрезієр, Джеррі Фолл, Корка Фолл, Сауль Голленд

Сюжет: Ранок для старого «Дон Жуана» Дона Джонстона починається з того, що від нього йде чергова подружка Шеррі, втративши віру в те, що з цією людиною можна створити сім'ю. Залишившись на самоті, розбираючи пошту, Дон виявляє рожевий конверт. Там говориться, що у нього є 19-річний син...

Моє враження

Фільм цікавий. Я не планував його дивитися, бо мені не подобалася кольорова гамма, після "Мерця" хотілося подивитися у Джармуша щось більш красиве візуально. Я гадав, що це не сильно вдалий його фільм. Однак це не так. У фільмі все підпорядковано певній центральній ідеї - самотності, і саме такий стиль зйомок тут найбільше підходить. Все у фільмі просякнуто буденністю, звичайністю, майже документальністю. І при цьому - це Джармуш, де в кожному кадрі якийсь символ чи відсилання. Іноді вони настільки прозорі, що навіть виникає питання - а з якою метою він робить це так нав'язливо? У такого високопрофесійного режисера це не може бути помилкою... Вийшла якась притчеподібна історія просто про життя. Фінал мені був не зовсім зрозумілим. Можливо, я очікував хепі енду, а його там не було. І все те, що показано, від першого до останнього кадру - це зображення тотальної самотності.

Лише завдяки тонкому ненав'язливому гумору Джармуша і, попри все, оптимістичного, життєствердного погляду на життя, фільм сприймається легко, а не як якась складна драма. Адже можна не зазирати глибше, можна просто сприйняти те, що на поверхні, а там нічого страшного немає. Звичайні проблеми звичайних людей.

9 з 12