Дмитро Кузьменко

Опубліковано: Кузьменко Д. Скандинавські мотиви у творчості Дж.Р.Р. Толкіна з точки зору історії та теорії літератури // Філологічні семінари. Випуск 13: Що таке історія літератури? / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К., 2010. — С. 140-150.

Анотація: У статті розглядається скандинавський культурний шар мультикультурного художнього світу Джона Роналда Руела Толкіна із точки зору історії та теорії літератури. З’ясовується взаємозв’язок між цими двома підходами — історико-літературний аналіз дозволяє зробити теоретичні висновки й узагальнення про творчий метод письменника.

Ключові слова: Джон Толкін, мультикультуралізм, історія літератури, теорія літератури, літературна реконструкція, скандинавська література.

Опубліковано: Кузьменко Д. «Міфологія для Англії» як основа літературної реконструкції Джона Толкіна // Мова і культура : науковий журнал. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — С. 327-335.

Стаття розглядає концепцію «міфології для Англії», що традиційно приписується англійському письменникові Джону Толкіну, як основу авторського творчого методу літературної реконструкції. Визначаються причини формування цієї концепції у ранньому періоді творчості письменника, а також її поступова зміна на інтертекстуальний і мультикультурний прийом літературної реконструкції.

Ключові слова: Міфологія для Англії, Дж.Р.Р. Толкін, літературна реконструкція, творчий метод, інтертекстуальність, мультикультуралізм.

Опубліковано: Кузьменко Д. Християнський вимір творчості Дж.Р.Р. Толкіна: Огляд досліджень // Богословський портал. — 9 листопада 2010. — www.

Літературознавчий аналіз творчості англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна неможливий без згадки про християнські ідеї та мотиви у його текстах. Він, як і багато інших світських християнських письменників, створюють містки для діалогу і співробітництва у науковій та освітній сфері філології та теології.

У літературознавчих дослідженнях творчості Толкіна не можна ігнорувати його богословських поглядів, теологічного виміру його текстів, які складають чи не основний ідейний пласт. Так само при розгляді творів англійськогописьменника у школах і ВНЗ доцільно робити екскурс у християнську етику й антропологію, за якими значною мірою сформовані ці твори. З іншого боку, для духовної освіти корисним є використання світських художніх творів для ілюстрації можливостей втілення і вираження різноманітних теологічних ідей. Також творчість Толкіна має величезний місіонерський потенціал, і ним теж не повинна нехтувати духовна освіта і катехізація.

Метою нашої розвідки є вивчення історії досліджень християнського виміру творів Толкіна. Ми сконцентруємося лише на огляді основних праць на цю тематику, що публікувались у Великобританії та Північній Америці. В українському літературознавстві подібних досліджень немає.

Бібліографічний список англомовних наукових і науково-популярних книг (монографії, збірники, брошури) про Дж.Р.Р. Толкіна. Тексти у хронологічному порядку. Пізніше, можливо, будуть погруповані тематично. Планується також додавання змісту, анотацій, посилань на електронні тексти (за наявності).

Література другої половини 19 століття — умовний період в історії літератури від середини 19 століття до 1890-х років. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою реалізму у Західній Європі та Росії, подальшим розвитком романтизму, складним комплексом змішаних романтично-реалістичних систем у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, у США. В більшості країнах Сходу і Африки домінують ідеї просвітництва, але в найбільш розвинених літературах (японська, турецька) проявляються і нові течії романтизму та реалізму. У ідейному вимірі на західну літературу цього періоду значний вплив справила філософія позитивізму, а також тогочасні наукові відкриття, а на літератури Сходу — нові течії ісламу.

Література першої половини 19 століття — період в історії літератури від кінця 18 століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789-1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини 19 століття (європейські революції 1848-1849 років, Громадянська війна у США, повстання в Індії у 1857-1859 роках тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму у Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури у країнах Сходу.

Література 18 століття - умовний період в історії світової літератури, що охоплює 18 століття (в окремих країнах кінець 17 або початок 19 століття). Цей період позначений подальшим поглибленням нерівномірності літературного процесу у світі. У Західній Європі це був досить чітко окреслений літературний період, що позначений пов’язаними між собою художніми та ідейними напрямами Просвітництва і сентименталізму. У країнах Сходу література продовжувала носити риси попередніх епох, що випливали ще з середньовіччя.

Література 17 століття представлена двома потужними художніми течіями - бароко та класицизмом. В історії та філософії цю епоху зазвичай називають добою наукової революції.

Світова література у 17 столітті дуже різноманітна. Вона включає:

• літератури регіонів Західної та Центральної Європи, Далекого Сходу, котрі пішли вперед у своєму естетичному розвитку;
• літератури регіонів, у яких привнесені європейцями літературні традиції лише починають вступати у взаємозв’язки з місцевим народним мистецтвом, як, наприклад, у Латинській Америці;
• література регіонів, де здійснюється складний перехід від середньовічних до нових форм художньої свідомості, наприклад, у східних слов’ян;
• література країн Близького і Середнього Сходу, що вже пережили добу культурного розквіту і перебувають у стані певного занепаду;
• література районів Центральної Азії, наприклад Тибету, де літератури носять ще цілком середньовічний характер.

Література Відродження (література Ренесансу) - це період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 - початок 17 століття в інших країнах Європи. Риси Відродження частково присутні і в літературах Сходу. Кінцем доби можна вважати 1616 рік - дату смерті Шекспіра і Сервантеса.

Середні віки як історико-культурна доба починається в надрах пізньої античності. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340-397), творів Августина Блаженного ("Сповідь", 400 рік; "Про град Божий", 410-428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року).

Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.

Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12-13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію - Відродження (Ренесанс) - проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи - у 15 столітті. Цей перехід здійснюється через так звану словесність середньовічного міста, що в естетичному плані має цілком середньовічний характер і переживає свій розквіт у 14-15 та 16 столітті.