Дмитро Кузьменко

Опубліковано: Кузьменко Д. Скандинавські мотиви у творчості Дж.Р.Р. Толкіна з точки зору історії та теорії літератури // Філологічні семінари. Випуск 13: Що таке історія літератури? / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К., 2010. — С. 140-150.

Анотація: У статті розглядається скандинавський культурний шар мультикультурного художнього світу Джона Роналда Руела Толкіна із точки зору історії та теорії літератури. З’ясовується взаємозв’язок між цими двома підходами — історико-літературний аналіз дозволяє зробити теоретичні висновки й узагальнення про творчий метод письменника.

Ключові слова: Джон Толкін, мультикультуралізм, історія літератури, теорія літератури, літературна реконструкція, скандинавська література.

Опубліковано: Кузьменко Д. «Міфологія для Англії» як основа літературної реконструкції Джона Толкіна // Мова і культура : науковий журнал. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — С. 327-335.

Стаття розглядає концепцію «міфології для Англії», що традиційно приписується англійському письменникові Джону Толкіну, як основу авторського творчого методу літературної реконструкції. Визначаються причини формування цієї концепції у ранньому періоді творчості письменника, а також її поступова зміна на інтертекстуальний і мультикультурний прийом літературної реконструкції.

Ключові слова: Міфологія для Англії, Дж.Р.Р. Толкін, літературна реконструкція, творчий метод, інтертекстуальність, мультикультуралізм.

Опубліковано: Кузьменко Д. Християнський вимір творчості Дж.Р.Р. Толкіна: Огляд досліджень // Богословський портал. — 9 листопада 2010. — www.

Літературознавчий аналіз творчості англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна неможливий без згадки про християнські ідеї та мотиви у його текстах. Він, як і багато інших світських християнських письменників, створюють містки для діалогу і співробітництва у науковій та освітній сфері філології та теології.

У літературознавчих дослідженнях творчості Толкіна не можна ігнорувати його богословських поглядів, теологічного виміру його текстів, які складають чи не основний ідейний пласт. Так само при розгляді творів англійськогописьменника у школах і ВНЗ доцільно робити екскурс у християнську етику й антропологію, за якими значною мірою сформовані ці твори. З іншого боку, для духовної освіти корисним є використання світських художніх творів для ілюстрації можливостей втілення і вираження різноманітних теологічних ідей. Також творчість Толкіна має величезний місіонерський потенціал, і ним теж не повинна нехтувати духовна освіта і катехізація.

Метою нашої розвідки є вивчення історії досліджень християнського виміру творів Толкіна. Ми сконцентруємося лише на огляді основних праць на цю тематику, що публікувались у Великобританії та Північній Америці. В українському літературознавстві подібних досліджень немає.

Опубліковано: Кузьменко Д. Структурний аналіз художнього тексту // Ucrainica IV. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury : [sborník článků]. — Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2010. — S. 142-145.

Структуралізм здійснив великий вклад у різні мовознавчі дисципліни, породив багато наукових шкіл, а потенціал його наукових методів досі не вичерпаний і залишається актуальним. Утім, науковці зазвичай застосовують ці методи до суто лінгвістичних досліджень, хоча структурні і формальні методи аналізу можна успішно використовувати і в процесі аналізу художніх текстів. Нам видається, що подібний підхід є корисним для більш строго наукового вивчення творів художньої літератури. Також він може бути залучений до численних проектів з комп'ютеризації лінгвістичних і літературознавчих баз даних, під час створення електронних бібліотек, у ході досліджень з комп'ютерної лінгвістики. Метою нашої розвідки є коротко схарактеризувати основні принципи одного з можливих шляхів здійснення такого формально- структурного аналізу.

Опубліковано: Кузьменко Д. До питання про створення електронного корпусу художніх текстів //  Studia Linguistica. Vol. IV. — К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010. — С. 327-330.

Наукова стаття, де розглядаються прийоми адаптації та деформації у моєму перекладі оповідання «У човні» Дж.Д. Селіджера та російському перекладі Нори Галь.

Джерело: Ребенко, М.Ю. Місце прийому деформації в теорії адаптивного перекладу // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Філологічні науки). — № 13 (200), частина 1. — Луганськ, 2010. — С.: 143-150. — (http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Filol/2010_13_1/18.pdf).
УДК 81’25=111/=161.2

Переклад як своєрідний тип міжмовної та міжкультурної комунікації, наділений багатогранним характером і, відповідно, може оцінюватися з різних точок зору: (1) з точки зору відповідності оригіналу (незважаючи на ефект, створений перекладом) або (2) з точки зору комунікативного ефекту, досягнутого за допомогою перекладу (його прагматичною адекватністю) [1, с. 96]. Контроверсійність окресленої проблеми визначила актуальність нашого дослідження.

Об’єктом даної розвідки обрана стратегія трансляційної деформації як одна з найактуальніших проблем сучасного перекладознавства та інтеркультурології. Предметом аналізу стали умови появи феномену правомірної деформації у перекладах оповідання сучасного американського прозаїка Джерома Д. Селінджера (J. D. Salindger «Down at the Dinghy», 1949) українською («У човні» – у виконанні Дмитра Кузьменка, 2008) та російською («В лодке» – у виконанні Нори Галь, 1962) мовами.

Наукова стаття, де порівнюється мій переклад оповідання Дж.Д. Селінджера із російським перекладом Ріти Райт-Ковальової.

Джерело: Тарнавська, Марина. Переклад підтексту в оповіданні Дж.Д. Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» // Наукові записки. — Випуск 89 (1). — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. — 430 с. — С. 117-122. — (www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_1/statti/26.pdf).

У статті розглядаються основні прийоми створення підтексту оповідання Дж.Д.Селінджера, пояснюються механізми їх адекватної передачі під час перекладу, аналізуються прийоми інтерпретації прихованих смислів на прикладі українських та російських перекладів твору.

The article deals with the basic means of subtext creation in the short story by D.J.Salinger, explains the mechanism of their adequate rendering in the process of translation, analyses the ways of interpreting of hidden meanings involving the Ukrainian and Russian translations of the work.

Опубліковано: Кузьменко, Дмитро. Герменевтичний та діалогічний виміри літературної реконструкції // Мови та культури у Новій Європі: контакти і самобутність. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — С.: 527-534.

Під літературною реконструкцією ми розглядаємо авторський творчий метод, що полягає у створенні художнього твору на матеріалі існуючих текстів певної епохи або похідних від них з наступних епох. При цьому новостворений текст має, зокрема, імітувати те, що могло б існувати у певному реальному культурно-історичному періоді, бути реконструкцією. Це певна гіпотетично-можлива література, яка, втім, не є ні містифікацією, ні простою стилізацією. Яскравим зразком застосування цього методу є творчість Дж.Р.Р. Толкіна.

Кузьменко Д.Ф, здобувач кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Опубліковано: Літературознавчі студії. Випуск 24. — К.: Інститут філології КНУ ім. Т.Шевченка; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — С.: 217-221.

Мультикультурний художній світ Джона Роналда Руела Толкіна на перший погляд позбавлений будь-яких впливів слов’янської культури і, зокрема, літератури. Проте більш детальний аналіз засвідчує інше. Слов’янські елементи та джерела посідають нехай і периферійне, але важливе місце у творчості англійського письменника.

Це питання ще не досліджене належним чином. Існує лише кілька робіт, що його торкаються. Зокрема, канадський вчений Роберт Орр у своїй статті [Orr 1994] проаналізував окремі лінгвістичні слов’янські елементи у творах письменника. Побіжно проблема згадується у наукових працях присвяченим ролі мов у творчості Толкіна [Noel 1980] або окремим образам, що мають слов'янські паралелі [Birns 2007]. Також існують публіцистичні статті на цю тему у російській періодиці [О славянских мотивах в творчестве Толкина 1997].

У своїй художній творчості Толкін використовував оригінальний авторський прийом літературної реконструкції. Реконструкцією ми називаємо процес, завдяки якому на основі сучасних прийомів, засобів, чинників відновлюється те, що існувало у минулому і має значення тепер. Літературна реконструкція як творчий метод полягає у створенні художнього твору на матеріалі існуючих текстів певної епохи або похідних від них з наступних епох. При цьому новостворений текст має, зокрема, імітувати те, що могло б бути у певному реальному культурно-історичному періоді. Це певна гіпотетично-можлива література, яка, втім, не є ні містифікацією, ні простою стилізацією. З урахуванням цього ми й розглядатимемо слов'янські відлуння у творчості письменника.

Кузьменко Д.Ф, здобувач кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.